ПУБЛІКАЦІЇ

Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа

19 січня православні християни велично святкують свято Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа або Святе Богоявлення.

Хрещення Господнє — дванадесяте свято. Дванадесятими називаються свята, які догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Богородиці і діляться на Господські (присвячені Господу Ісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божої Матері). Богоявлення — Господнє свято.

Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа також називають Богоявленням. Цього дня християни всього світу згадують події, описані усіма чотирма євангелістами, — хрещення Господа Іісуса Христа в річці Йордан. Хрестив Спасителя пророк Іоанн Предтеча, якого також називають Хреститель.

Друга назва, Богоявлення, дано святу в пам’ять про диво, яке сталося під час хрещення. На Христа з небес зійшов Дух Святий у вигляді голуба. Євангеліст Лука пише про це: «Розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав!» (Лк. 3: 21-22).

Історія свята говорить про те, що після після посту і мандрів в пустелі пророк Іоанн Предтеча прийшов на річку Йордан, в якій іудеї традиційно здійснювали релігійні обмивання. Тут він став говорити народу про покаяння і хрещення на відпущення гріхів і хрестити людей у водах. Це не було Таїнством Хрещення, яким ми його знаємо зараз, але було його прообразом.

Народ вірив пророцтвам Іоанна Предтечі, багато хто хрестився в Йордані. І ось одного разу до берегів річки прийшов сам Іісус Христос. Тієї пори Йому було тридцять років. Спаситель попросив Іоанна хрестити Його.

Пророк був здивований до глибини душі і сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?». «Але Христос запевнив його, що “годиться нам виповнити усю правду”. Під час хрещення розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав!» (Лк. 3: 21-22).

Хрещення Господнє було першим явищем Христа народу Ізраїлю. Саме після Богоявлення за Учителем пішли перші учні — апостоли Андрій, Симон (Петро), Филип, Нафанаїл.

Спочатку Хрещення і Різдво були єдиним святом, і називалося воно Богоявлення. Починаючи з кінця IV століття (в різних місцевостях по-різному) Хрещення Господнє стало окремим святом. Але і зараз ми можемо спостерігати відгомони єдності Різдва і Хрещення — в богослужінні. Наприклад, у обох свят є Навечір’я — Святвечір, із суворим постом і особливими традиціями.

У перші століття християнства на Богоявлення хрестили новонавернених (їх називали оголошеними), тому цей день часто називали «днем Просвітництва», або «святі Світлом» — в знак того, що Таїнство Хрещення очищує людину від гріха і просвіщає світлом Христовим. Уже тоді була традиція освячувати цього дня води в водоймах.

Воду на Богоявлення освячують два рази. Напередодні, 18 січня, у Водохресний святвечір — Чином Великого освячення води, який ще називають «Велика агіасма». І вдруге — в день Богоявлення, 19 січня, під час Божественної літургії.

Перша традиція сходить, як вже зазачено вище, швидше за все, до давньохристиянської практики хрещення оглашених після Ранкової служби Богоявлення. А друга — пов’язана зі звичаєм палестинських християн простувати в день Богоявлення на Йордан до традиційного місця хрещення Іісуса Христа.

За традицією, Водохресну воду зберігають рік — до наступного свята Хрещення. П’ють її благоговійно і з молитвою.

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ У НАШОМУ ХРАМІ:

  • 18 січня. Понеділок перед Богоявленням.

Навечір'я Богоявлення.

  • 07:30 – Великі часи. Вечірня з літургією Василія Великого.

Велике освячення води.

17:00 – Велике повечір’я з літією. Утреня. 1-й час.

  • 19 січня. Вівторок.

СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА.

  • 08:00 – Часи. Божественна Літургія свт. Іоанна Златоустого.

Велике освячення води.

17:00 – Вечірнє богослужіння (Полієлей).

Різдво та Святвечір

 

У церковну житті та щоденному колі богослужінь все дуже тісно та глибоко взаємопов’язане. Наприклад, Церква готує віруючих до зустрічі якогось свята один або кілька днів. Ці дні називаються предпразнствами. Також Церква кілька днів святкує той чи інший празник. Найбільш визначним періодом підготовки до празника є період очікування величного Різдва Нашого Спасителя, який називається Святвечором або Надвечір’ям Різдва (рос. «Сочельник»).

Надвечір’я – дуже важливий переддень Різдва Христового, так би мовити, введення у зміст прийдешнього свята, розкриття його богословської суті. Служба святвечора та Різдвяне богослужіння дуже тісно взаємопов’язані між собою та розкривають одну спільну думку – Христос приходить до нас щоб просвітити Світлом Розуму.

Сучасна людина дуже потребує того, щоб мати це особливе Світло Розуму, незважаючи на безліч можливостей – освітніх, наукових, технічних, - які сьогодні вказують на зовнішню силу людей. Але володіння технологіями не є тотожним розуму. Політична сила і економічні блага також не є синонімами розуму. Для християн розум є силою, яка у першу чергу дозволяє людині бачити найголовніше і будувати своє життя відповідно до головних цілей.

Якщо людина володіє таким розумом, то вона може не мати високого рівня освіти, який мають інші, може не мати того суспільного становища, яке мають інші, може не мати тієї влади, яку мають інші, - але, володіючи силою розуму, вона знає найголовніше та живе за Божим задумом про неї. Божественний Розум засяяв на весь всесвіт з такою силою, що не було ніякої іншої сили, в тому числі інтелектуальної, здатної кинути виклик цьому Божественному розуму. Він навіть через простих рибалок підкорив весь світ.

І сьогодні ми, віруючі люди, з великою радістю наближаючись до свята Різдва Христового, повинні пам'ятати про той великий дар, який через Народження Сина Божого явив нам і всьому роду людському. Над нами засяяло світло розуму, і ми здатні висвітлити Божественним світлом не тільки власне життя, а й життя оточуючого нас світу. Можна собі уявити, яким буде світ, якщо кожен буде працювати над засвоєнням у собі Божественного розуму. Будь-якої темряви, будь-якої людської неправди, будь-якої кривди не буде видно через потужне Божественне світло.

Світло правди дає нам найбільший за силою і за значенням духовний, моральний та інтелектуальний фон, на якому ми знаходимо здатність розрізняти добро і зло, правду і брехню, світло і тінь. Тому і в словах тропаря ми оспівуємо Христа Спасителя, народженого у Віфлеємі, як Сонце правди. Натхненні цією звісткою про Народження Спасителя, яка через свято Різдва знову актуалізується для кожного наступного покоління людей, залучаючи кожного до цієї події, ми стаємо здатними бачити найбільший сенс, який Бог побажав передати роду людського через Сина Свого, народженого у Віфлеємі.

Таким чином, для нас головне уловлювати це світло Божественного розуму і в променях цього світла бачити темне, зле, неправильне, небезпечне, вміло відокремлюючи його від того, що є дорогим і близьким кожному з нас.

Введение во храм Пресвятой Богородицы

Введение во храм Пресвятой Богородицы совершилось, по сохраненным Преданием рассказам, следующим образом. Родители Девы Марии, праведные Иоаким и Анна, молясь о разрешении неплодства, дали обет, если родится дитя, посвятить его на служение.
Когда Пресвятой Деве исполнилось три года, святые родители решили выполнить свое обещание. Собрав родственников и знакомых, одев Пречистую Марию в лучшие одежды, с пением священных песен, с зажженными свечами в руках привели ее в Иерусалимский храм. Там встретил Богоотроковицу первосвященник со множеством священников. В храм вела лестница в пятнадцать высоких ступеней. Младенец Мария, казалось, не могла бы Сама взойти по этой лестнице. Но как только Ее поставили на первую ступень, укрепляемая силой Божией, Она быстро преодолела остальные ступени и взошла на верхнюю. Затем первосвященник, по внушению свыше, ввел Пресвятую Деву в Святое святых, куда из всех людей только раз в году входил первосвященник с очистительной жертвенной кровью. Все присутствовавшие в храме дивились необыкновенному событию.
Праведные Иоаким и Анна, вручив Дитя воле Отца Небесного, возвратились домой. Преблагословенная Мария осталась в помещении для девственниц, находившемся при храме. Вокруг храма, по свидетельству Священного Писания (Исх. 38; 1 Цар. 1, 28; Лк. 2, 37) и историка Иосифа Флавия, имелось много жилых помещений, в которых пребывали посвященные на служение.
Глубокой тайной покрыта земная жизнь Пресвятой Богородицы от младенчества до вознесения на небо. Сокровенна была и Ее жизнь в Иерусалимском храме. "Если бы кто спросил меня, - говорил блаженный Иероним,- как проводила время юности Пресвятая Дева,- я ответил бы: то известно Самому Богу и Архангелу Гавриилу, неотступному хранителю Ее". Но в Церковном предании сохранились сведения, что во время пребывания Пречистой Девы в Иерусалимском храме она воспитывалась в обществе благочестивых дев, прилежно читала Священное Писание, занималась рукоделием, постоянно молилась и возрастала в любви к Богу.
В воспоминание Введения Пресвятой Богородицы в Иерусалимский храм Святая Церковь с древних времен установила торжественное празднество. Указания на совершение праздника в первые века христианства находятся в преданиях палестинских христиан, где говорится о том, что святая царица Елена построила храм в честь Введения во храм Пресвятой Богородицы.
В IV веке упоминание об этом празднике есть у святителя Григория Нисского. В VIII веке проповеди в день Введения произносили святители Герман и Тарасий, Константинопольские патриархи.
Праздник Введения во храм Пресвятой Богородицы - предвозвестие благоволения Божия к человеческому роду, проповедь спасения, обетование Христова пришествия.

Розклад богослужінь:  08:00 – Часи. Божественна Літургія.

Рождественский пост

28 ноября у православных христиан начинается Рождественский пост, который продлится до 6 января включительно. Это один из четырех многодневных постов, установленных православной церковью (второй пост — Великий, затем следует Апостольский пост и, наконец, Успенский пост). Рождественский пост предваряет собою праздник Рождества Христова за сорок дней и называется также постом Филипповым, поскольку начинается после дня памяти апостола Филиппа. 

Установление Рождественского поста, как, кстати, и других многодневных постов, относится к древним временам христианства. Этот пост является строгим, причем, если до 1 января еще разрешается употреблять в пищу рыбу, исключая при этом из рациона питания мясную и молочную продукцию, а также яйца, то последняя неделя — это время особой строгости.

Но не стоит забывать о том, что пост не сводится только лишь к ограничению пищи. Пост имеет два крыла: телесное воздержание и духовное возрастание. И одно без другого невозможно. Не будет пользы от поста, если вы будете потреблять скоромную пищу, но при этом станете осуждать своих знакомых, друзей, соседей. Помните: пища не приближает к Богу и не отдаляет от Него, во время поста она является лишь средством для укрепления духовных сил.

Возьмем простой пример: когда мы готовимся встретить дорогого нам гостя, то стараемся тщательно убрать квартиру, приготовить самые лучшие блюда и с чувством благоговения ждем этого гостя. Со сходным ощущением в нашей душе мы должны готовиться и к приходу в этот мир Господа Иисуса Христа, который, как нам известно, пришел сюда беспомощным младенцем. «Он родился не в палатах, и не в убранных домах. Там не видно было злата, где лежал Он в пеленах. Невместимый Он вместился в тесных яслях, как бедняк. Для чего же Он родился? Для чего же бедно так? Для того, чтоб нас избавить от диавольских сетей, возвеличить и прославить нас любовию своей», — говорится в одной из колядок, прославляющих Иисуса Христа.

Colors