Важко помилитися назвавши Страсний тиждень - найважливішим тижнем усього церковного року. В час Страсного тижня, що передує Великодню, у православних храмах молитовно згадують останні дні земного життя Спасителя нашого Ісуса Христа: Його страждання на Хресті, розп’яття та похорон. Унікальність цих днів настільки значна, що кожен день в церковній традиції називається святим та великим. З давніх-давен дні Страсного тижня глибоко шанувались християнами. Віруючі проводили ці святі дні накладаючи на себе особливі аскетичні подвиги: вживали мінімальну кількість їжі, більшість часу проводили на молитві та виявляли особливу любов та турботу до потребуючих.
В перші три дні Страсної седмиці звершують літургію Напередосвячених Дарів, а у Великий Четвер й Велику Суботу - літургію Святителя Василя Великого. У Велику П'ятницю Літургії не буває тому, що в цей день Сам Господь приніс Себе в жертву.
У Великий Понеділок Церква запрошує нас зустріти початок Страстей Господніх. На богослужінні згадується старозавітний патріарх Йосиф, який був проданий братами в Єгипетське рабство через заздрість. Він символізує собою Спасителя, що також йде на страждання через заздрість та злобу фарисеїв та книжників. Окрім цього в понеділок читають фрагмент з Євангелія, в якому розповідається про те, як Господь висушив неплідну смоківницю, цим засуджуючи лицемірних служителів, у яких вся побожність чинилась тільки на показ.
У Великий Вівторок згадуються Євангельські фрагменти про те, як Спаситель в Єрусалимському храмі розповідав про подать кесарю, про воскресіння мертвих, Страшний суд, а також, притчу про десять дів та таланти.
У Велику Середу згадується жертовний вчинок жінки-грішниці, яка своїми слізьми омила ноги Христу та намастивши дорогоцінним миром, волоссям витерла Йому ноги. В цей же час Юда Іскаріотський, під виглядом турботи про бідних виявив своє грошолюбство, та вже ввечері цього ж дня вирішує видати Христа юдейським старійшинам за 30 срібників.
У Святий і Великий Четвер у храмі згадуються найважливіші події з Євангельської історії, що відбувались у цей день: Таємна вечеря, на якій було встановлене Таїнство Причастя, омивання ніг учням, молитва в Гефсиманії та Юдина зрада. Саме в четвер у великих кафедральних соборах є традиція звершувати чин омивання ніг. Предстоятелі Православних Церков під час служби четверга освячують святе Миро. Варити його починають, зазвичай, ще з понеділка. Саме цю речовину згодом використовують священики під час звершення Таїнства Миропомазання.
День Великої П’ятниці присвячено спомину засудження на смерть, хресних мук та смерті Спасителя. Богослужіннями цього дня Церква наче переносить нас на хресну дорогу Спасителя, ставить поруч з Хрестом Господнім де робить на свідками події Вселенського масштабу: Бог приймає страждання заради спасіння світу. Наче підсумовуючи все найважливіше, на утрені Великої п’ятниці прочитуються 12 страсних Євангелій. У кінці вечірнього богослужіння Великої П’ятниці звершується виніс Плащаниці.
У Велику Суботу Церква згадує поховання Спасителя, перебування Його тіла в гробі, та сходження душею до пекла для проповіді там перемоги життя над смертю. В глибинах аду Господь визволяє з пекельних кайданів тих праведників, що очікували Його пришестя, а по цьому, вводить до раю розбійника, що покаявся. Богослужіння цього дня розпочинаються від самого ранку та продовжуються до захожу сонця так, що останні піснеспіви опівнічної відправи зливаються з початком урочистих пасхальних співів на Великодньої утрені.
Господь зволив прийняти невинні страждання та померти заради нас, щоб ми так само змогли підготували своє серце до життя вічного. Адже зустріч з Воскреслим Христом можлива лише для тих, хто пройшов власну Голгофу.
