Uncategorised

ПОЖЕРТВА НА СОБОР

Пожертви для нашого Собору можна зробити у храмі або через переказ на картку Монобанк
4441-1111-4084-5391

ХТО СІЄ ЩЕДРО, ТОЙ ЩЕДРО Й ЖАТИМЕ... БО БОГ ЛЮБИТЬ ТОГО, ХТО З РАДІСТЮ ДАЄ! (2 Кор. 9, 6-7).

Таинство Евхаристии.

 

   Таинство Евхаристии (Причастия) - главное Таинство святой Церкви, которое установлено Самим Господом Иисусом Христом перед Его Крестными Страданиями на Тайной Вечере в Великий Четверг. "И когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, преломил и, раздавая ученикам, сказал: приимите, ядите: сие есть Тело Мое. И, взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте из нее все, ибо сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая во оставление грехов." (Мф.26;26-28). Следуя заповеди Спасителя, в Церкви, уже на протяжении многих веков, совершается это Великое Таинство, во время которого предлложенные в священных сосудах хлеб и вино, после чтения молитв и призывания Святого Духа, прелагаются (претворяются) в Тело и Кровь Христову. Таинство Евхаристии - мирная безкровная Жертва благодарения, которая приносится Богу Отцу за грехи всего человечества, составляет главную часть Божественной Литургии, совершается в храме на святом престоле, но по своей силе и действию она равна той Спасительной Жертве в которую принёс Себя Христос Господь на Кресте. Как однажды тогда, так и каждый раз сейчас на Литургии, приносящим и приносимым есть Один и Тот же Христос. Святитель Иоанн Златоуст говорит: "Действия этого таинства совершаются не человеческою силою. Тот, Кто совершил их тогда, на той вечере, и ныне совершает их. Мы занимаем место служителей, а освящает и претворяет Дары Сам Христос". Когда в храме на Литургии звучит песнопение "Тебе поем...", настаёт тот самый важный и трепетный момент богослужения, совершается Величайшее Чудо, Дух Святой сходит на дары (хлеб и вино) и, претворяет их в Истинное Тело и Истинную Кровь Христову.

Для чего нужно причащаться?

   Вкушая Тело и Кровь Христовы, верующий христианин, посредством благодати Святого Духа, входит в ближайшее общение с Великим Богом Иисусом Христом. "Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь пребывает во Мне, и Я в нем." (Ин.6;56). Участвуя в таинстве Причастия, христианин получает прощение грехов, исцеление от страстей, греховных привычек, просвещается благодатью Святого Духа и, самое главное, соединяется с Богом, Который есть Податель вечной жизни. "Ядущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь имеет жизнь вечную." (Ин.6;54). Как когда-то в раю через вкушение запретной пищи человек потерял непосредственное общение с Богом, так сегодня, на Литургии через вкушение Благословенной Пищи, человек входит в теснейшее общение с Богом и усыновляется Богу по благодати.

Как подготовить себя к Причастию?

   Причастие является целью и кульминацией всего суточного богослужебного круга. Вечерня, повечерие, полуношница, утреня , часы и другие молитвенные правила являются подготовкой к таинству Евхаристии. Все песнопения и молитвословия устремлены к тому, чтобы подготовить нас к участию в Божественной Литургии.

    Молитвенные правила, которые опыт Церкви рекомендует прочитать дома накануне Причастия:
Покаянный канон Господу Иисусу Христу.
Канон умилительный ко Пресвятой Богородице.
Канон Ангелу Хранителю.
Последование ко Святому Причащению.
  Также, руководствуясь чувством благоговения, некоторые христиане к своему домашнему молитвенному правилу прибавляют чтение кафизмы, акафиста и нескольких глав Евангелия.

   Пост перед Причащением обычно длиться три дня, но меру и количество дней поста, лучше индивидуально уточнить у своего духовника, или приходского священника.

   Очень важно подготовить себя духовно внутренне и испытать свою совесть. Слово "Литургия" переводится с греческого как общее дело. Приступая к Причастию, мы также входим в духовное общение и друг с другом, где едиными устами и единым сердцем прославяем Отца, Сына и Святого Духа. Необходимо заранее позаботиться о том, чтобы приобрести мирное устройство души, примириться со своими близкими, простить обидчикам, выбросить из своей души всякое чувство гневливости, недовольства, раздражительности и раскаяться в своих грехах. Для этого необходимо тщательно подготовиться к Исповеди и, перед Причастием, поисповедоваться, лушче накануне вечером.

Внутренний настрой на богослужении.

Готовящимся к Причастию нужно прийти на богослужение своевременно, чтобы не суетиться, заранее поставить свечи и подать на поминовение записки. Затем, собравшись с мыслями, отложив все жизненные заботы, благоговейно настроиться к слушанию церковных молитвословий и песнопений. Евхаристия - означает благодарение и, присутствуя на Литургии, мы слышим призыв и возглас священника " Благодарим Господа"! Это значит, что все верующие от всего сердца благодарны Господу, за все посылаемые блага и за то, что Господь, через вкушение Его Тела и Крови, дает возможность стать причастником Царства Небесного. Приступать ко Святому Причащению мы призываемся со страхом Божиим и верой, отбросив всякие суетные мысли, осознавая своё недостоинство, надеясь лишь на милость Божию. Святитель Иоанн Златоуст обращается к нам: "Когда видишь, что священник преподаёт тебе дары, представляй, что не священник делает это, но Христос простирает к тебе руку."

После Причастия.

Причастившись, стараться, насколько это возможно, воздерживаться от лишних слов, обязательно выслушать в храме благодарственные молитвы, или прочитать их дома. Проводить этот день в мире со своими домашними, внутренней душеной тишине, быть радостным и приветливым, стараться не грустить и не предаваться излишним страстным увеселениям, пересудам и перееданию. Осознавать какой Великой Святыни сподобил нас Господь и благодарить за Его отеческую любовь к нам.

 

Таїнство Хрещення

 

Таїнство Хрещення – це Таїнство, в якому віруючий, при триразовому зануренні тіла в воду, з призиванням Бога Отця і Сина і Святого Духа, вмирає для життя плотського, гріховного, і відроджується від Духа Святого в життя духовне, святе. Так як Хрещення є духовне народження, а народиться людина може тільки один раз, то це Таїнство не повторюється. Необхідною умовою прийняття цього великого Таїнства дорослою людиною є тверда віра і покаяння у всіх гріхах, скоєних до Хрещення. Цим Таїнством той, хто хреститься, вводиться в Церкву і стає її громадянином.

Хрещені батьки – люди, які приймають на себе обов'язок наставляти хрещеника в духовному житті, молитися за нього, стежити за його вихованням, вчити благочестивому життю, працьовитості, лагідності, стриманості, любові і іншим чеснотам. На хресних батьків лягає і частина відповідальності за вчинки їхнього хрещеника.

Як проходить Хрещення дитини

Перед звершенням таїнства запалюються свічки, священик читає три молитви: молитву в день народження немовляти, молитву на наречення імені в восьмий день і молитву 40-го дня (молитва матері). Для здійснення Хрещення дитинку повністю роздягають, під час читання молитов хресні тримають її на руках, загорнутим в пелюшки, дитяче покривало або ковдрочку. Якщо холодно, дозволяється залишити малюка в одязі, але відкрити йому груди, ручки і ніжки.

Присутність на хрестинах мами дитини допускається тільки після прочитання священиком дозвільної молитви сорокового дня. Після цих молитов священик просить хрещених батьків і хрещеника повернутися обличчям на захід (символічно це в ту сторону, де знаходиться злий дух). І, звертаючись до хрещених, тричі задає питання, на які також тричі потрібно свідомо відповідати. Оскільки дитина не може усвідомити суті питань, за нього дають обітниці його хресні батьки.

Спочатку священик запитує, чи відрікається немовля від сатани і від діл його, на що потрібно давати позитивну відповідь. Потім священник запитує, чи з’єднується немовля з Христом, на що також потрібно давати позитивну відповідь. Цією відповіддю хрещеники замість хрещеника сповідують свою вірність Господу.

Далі вони читають молитву Символ віри, яку слід вивчити напам'ять.

Потім священик читає велику єктенію, під час якої освячує єлей і воду в купелі. Для непереможності в боротьбі з сатаною перед зануренням у купіль священик помазує немовля Святим єлеєм.

Потім священик забирає у хресних дитину і хрестить, триразово занурюючи дитину в купіль, тримаючи його зверненим на схід, зі словами: Крещается раб Божий (раба Божа) (ім'я) в ім'я Отця. Амінь. І Сина. Амінь. І Святого Духа. Амінь.

Потім один з хрещених батьків (для хлопчика - це хресний, а для дівчинки - хрещена) приймає немовля з рук священика на свої руки, які покриті хрещальною крижмою. Дитину ретельно витирають, одягають, надягають хрестик. Білий хрестильний  одяг служить знаком чистоти душі і нагадує хрещеному, що він повинен зберігати цю чистоту і надалі, а хрестик служить знаком його віри в Господа.

Відразу після Хрещення в єдиному чинопослідуванні здійснюється Таїнство Миропомазання, яке, як і Хрещення, більш не повторюється. Миропомазання – є Таїнство, в якому віруючому, при помазанні освяченим Миром частин тіла, в ім'я Святого Духа, подаються дари Святого Духа, що взрощують і зміцнюють в житті духовному. Священик помазує немовля святим Миром, роблячи образ хреста на чолі, очах, ніздрях, устах, вухах, на грудях, ручках і ніжках дитини, зі словами: Печать дару Духа Святого. Амінь.

Якщо дитинці вже виповнилося 40 днів, то відразу після Хрещення і Миропомазання відбувається Воцерковлення. Якщо хрестилося немовля чоловічої статі, то священик вносить його до вівтаря, обнося навколо престолу через горішнє місце, після прикладає його до ікон на іконостасі і віддає в руки мамі або хрещеним батькам. Дівчаток у вівтар не вносять, їх воцерковлення закінчується біля Царських Воріт.

Після Таїнства Хрещення обов'язково потрібно причастити дитину. Іноді першим Причастя відбувається в той же день, але частіше батюшка просить прийти на наступний день або через тиждень. Зазвичай Причастя відбувається після ранкової літургії, в різних храмах дні і час проведення служб розрізняються. Стояти службу з дитиною не обов'язково, причащають немовлят без черги. Причащати дитину потрібно регулярно, бажано не рідше одного разу на тиждень.

 

Пам’ятка для хресних батьків

Дорогі хресні, перш ніж стати хрещеними Ви повинні усвідомити всю відповідальність і важливість майбутньої події - Таїнства Хрещення. На Вас покладається величезна відповідальність духовного виховання свого хрещеного чада, разом з батьками Ви відповідаєте за нього перед Богом.

Щоб навчити своїх хрещеників основ християнської віри хресні батьки повинні самі розуміти і вміти пояснити дитині, у що і в Кого вони вірять. Якщо Ви відчуваєте, що недостатньо обізнані в цих питаннях, саме час заповнити прогалини в своїх знаннях про православне християнство. Сьогодні для цього є всі можливості: в церковних крамницях є безліч релігійної літератури, в тому числі дитячої, яка розповідає про Бога, Віру і Церкву. Священики завжди готові обговорити з Вами питання духовного виховання дітей, у багатьох храмах з майбутніми хрещеними батьками проводяться навчальні (огласительні) бесіди.

Під час Таїнства Хрещення читаються Отче наш і Символ віри, ці молитви хресним потрібно знати напам'ять і розуміти їх зміст. Перед Таїнством Хрещенням бажано дотримати піст, сповідатися і причаститися. Це можна зробити як у нас в храмі, так і будь в якому іншому храмі.

На Хрещення слід одягнутися належним чином і обов'язково надіти натільний православний хрестик. Жінці потрібно обов'язково покрити голову і бажано одягнути спідницю. Чоловікові не слід приходити в храм в шортах і майці, незважаючи на літню спеку.

Хрещеними батьками можуть стати лише повнолітні віруючі, хрещені в Православ'ї. Хрещеними не можуть стати: монахи; батьки власних дітей; особи, які перебувають між собою у шлюбі (або наречений і наречена), при цьому подружжю дозволяється бути хрещеними різних дітей одних і тих же батьків, але різночасно; невіруючі; нехрещені; малолітні; психічно ненормальні (душевнохворі) люди; особи, які прийшли в храм в нетверезому вигляді.

Для Хрещення дитини Вам потрібно мати хрестильну пеленку та хрестик на ниточці. Краще подбати про це заздалегідь – придбати пеленку (рушник, покривало), вибрати до душі натільний хрестик. Натільний хрестик обов’язково повинен бути з Розп’яттям. Тоді в храмі Вам потрібно буде придбати тільки свічки, взяти на себе оплату або зробити пожертвування за проведення Таїнства.

Дорогі хресні батьки, пам'ятайте, що Ваша роль не закінчується після Хрещення. На власному прикладі Ви повинні показати малюкові людські чесноти, навчити хрещеника основ християнського віросповідання. Ви зобов'язані навчити своїх хрещеників приймати спасительні Таїнства Сповіді та Причастя, повинні дати їм знання про зміст богослужіння, особливості церковного календаря, про благодатну силу чудотворних ікон і інших святинь. Ви повинні привчати своїх хрещеників відвідувати церковні служби, постити, молитися і дотримуватися інших положень церковного статуту. Але найголовніше - Ви повинні завжди молитися Господу за свого хрещеника. Пам'ятайте, що Ви обіцяли Богу привести до Нього цю маленьку дитину.

ТАЇНСТВО ВІНЧАННЯ

Таїнство Вінчання


1. Що таке вінчання?
Таїнство шлюбу – це благословення нареченого та нареченої (чоловіка і дружини) за їх добровільною згодою на подружнє життя. У шлюбі подається благодать Божа для взаємної допомоги та однодушності, а також для благословенного народження та християнського виховання дітей. Ті, хто вступають до шлюбу, обіцяють одне одному любов, вірність та чесність подружню впродовж усього життя.
Шлюб – це таїнство, яке, відповідно до Святого Письма, було встановлене Богом ще у раю до гріхопадіння людей. Після створення Адама і Єви «благословив їх Бог і сказав їм: плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю і володійте нею» (Бут. 1:28). Тому святі отці називають шлюб єдиною частиною раю, що залишилася у людей на землі.
Іісус Христос освятив шлюб Своєю присутністю на весіллі в Кані Галілейській. Він також казав: «Бог створив за образом Своїм людину, чоловіком і жінкою створив їх. Заради цього залишить чоловік батька свого і матір і прилучиться до дружини своєї, і будуть двоє одним тілом» (Див.: Бут. 2:24). «Тож вони вже не двоє, а одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає» (Мф 19:4-6).
Таїнство вінчання, яке звершується над закоханими у храмі, складається з двох частин: заручин та власне вінчання.


2. Що потрібне для вінчання?


1. Головне – це Віра. Наречений та наречена (чоловік та дружина) мають сповідувати православну віру, бути хрещеними та належати до Церкви. Тому від молодих вимагається за певний час до вінчання (за тиждень або за кілька днів) прийти на сповідь та причаститися Святих Христових Таінств, порадитися із священиком.
 
2. Перешкоди до шлюбу. До цього відноситься недостатній вік, родинні зв’язки, дійсний попередній шлюб та інші моменти. Наявність державного свідоцтва про реєстрацію шлюбу є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ умовою. Тому просимо молодих спочатку зареєструвати шлюб за державними законами. Якщо хтось із молодих раніше перебував у церковному шлюбі (був вінчаний), необхідно отримати благословення правлячого єпископа на повторний шлюб.
 
3. Свідки мають належати до Православної Церкви.
 
4. Із матеріальних речей для вінчання необхідно мати обручки. Вони можуть бути золотими, срібними, або виготовленими з іншого матеріалу.
 
5. Також повинні бути ікони (Христа Спасителя та Божої Матері) та вінчальні свічки. За бажанням можуть бути - рушники на ікони, під ноги та для зв’язування рук, хустинки для свічок, хустинки для тримання вінців.Вино – воно буде використано для спільної чаші, яка подається молодим під час вінчання. Це має бути червоне вино належної якості.

3. Коли можна вінчатися?


На відміну від хрещення, яке може звершуватись кожного дня, вінчання у певні дні не проводиться. Зокрема, НЕ ВІНЧАЮТЬ впродовж чотирьох тривалих постів, масляного та великоднього тижнів, напередодні одноденних постів (у вівторок та четвер). Про те, чи можливо вінчатися у дату, що вас цікавить, запитуйте у священника.


4. Основні помилки та вінчальні забобони


1. Після прийняття вінчання дається благодать, яка ще сильніше закохає та прив’яже людину. Деякі люди підходять до таїнства, як до приворотного зілля. Але це глибока помилка! Якщо ви не впевнені у людині, сумніваєтеся, то ніякого «духовного зв’язку» не виникне і після таїнства.
2. Хто перший стане на рушник – той буде головувати у сім’ї. Церква не підтримує «змагань» такого роду. Всі обрядові церковні дії описані у даній пам‘ятці вище. Народні традиції, які пов’язані із короваєм чи хлібом-сіллю, рушниками та іншими звичаями є всього лиш даниною українській шлюбній традиції. Тому ці дії не є якимись сакральними та не несуть за собою богословського та духовного значення.
3. Вінчатися потрібно на голодний шлунок. Очевидно, що до храму на таїнство не варто іти після хорошого застілля. Але і підходити у храм молодятам голодними не варто. Ця традиція пов’язана із тим, що у древності наші предки вінчалися під час літургії та причащалися, і відповідно приходили натощак.
4. Хто живе у цивільному шлюбі без вінчання – той блудить. Наполягаючи на необхідності церковного вінчання, Церква з повагою ставиться до цивільного шлюбу, який зареєстрований державою. Але вважає його з духовної точки зору недовершеним. Церковний шлюб – це таїнство любові та єдності у Господі. Тому брати благословення на спільне життя не запізно ніколи. І якщо ви дійшли згоди із коханою людиною, то варто повінчатися.

Colors