«Мне же да не будет хвалитися,

токмо о кресте Господа нашего Иисуса Христа»

(Гал. 6, 14).

Сьогодні ми святкуємо Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього! Для кожного християнина, - це особливий день, який нагадує нам про хресний подвиг Господа Ісуса Христа, про Божу любов до людей, про те, що смерть переможена Спасителем прийнявшим за нас наругу і розп'яття.

Свято Воздвиження Хреста Господнього встановлено в честь знайдення Хреста благочестивою царицею Еленою, матір'ю імператора Костянтина, в 326 році. За свідченнями церковних істориків, на Голгофі було знайдено три хрести і окремо лежала табличка з написом на єврейській, грецькій і латинській мовами «Ісус Назарянин, Цар Юдейський». За однією з версій, яку приводять церковні історики, впізнати Хрест Спасителя вдалося завдяки покладання його на важкохвору жінку, яка лежала на смертному одрі. За іншою версією, хрести були покладені на мертву людину, яка  воскресла після покладення Хреста.

Дізнавшись про знайдення Хреста, незліченні натовпи людей стеклися до Голгофи, щоб поклонитися йому. Щоб хрест було видно всім, патріарх Макарій почав піднімати його, а народ промовляв «Господи, помилуй». Незабаром після знайдення Хреста, за наказом імператора Костянтина, на Голгофі почалося будівництво храму Воскресіння Христового. Його освячення сталося 13 вересня 335 року. На наступний день, 14 вересня (27 вересня за новим стилем), було встановлено святкування Воздвиження Хреста.

Кілька разів протягом церковного року Свята Церква звершує молитовне поклоніння Хресту Господньому і Страстям Христовим. У службі Воздвиження поклоніння дещо відрізняється від поклоніння Страстям Христовим Страсного тижня. У службі Воздвиження центральне місце займає сам Хрест, як престол, на якому принесена Викупна Жертва, і як вселенський символ, який має не тільки духовно-моральне, а й космічне значення.

Значення Хреста, як космічного символу, гарно показано в одній з стихир на «Хвалите»: «О преславнаго чудесе! Широта Креста и долгота небеси равна есть, яко Божественною благодатию освящает всяческая»; «четвероконечный мир днесь освящается четверочастному воздвизаему Твоему Кресту, Христе Боже наш». Цей універсальний характер форми Хреста, яка охоплює всесвіт, зробив його престолом, зійшовши на який Христос Спаситель розпростертими руками обіймає всю тварь і на якому Він зробив перемогу над темними силами пекла.

Зрозуміло, що розкриття символіки Хреста ні в якій мірі не переходить в поклоніння ні формі, ні дереву, як матеріалу його. І те й інше отримує значення і сенс лише через Христа, Який волею вознісся на древо.

Кожен християнин має свій хрест, на якому він повинен розпинати свою гріховну плоть. І кожен повинен розглянути чи не стоїть в душі його замість Хреста Господнього - хрест розбійницький? Істинний хрест це попрання нашого самолюбства і гордості, і здобуття смирення і покірності волі Божій.

Хрест кожного з нас, коли з'єднується з хрестом Христовим, силу і дію цього останнього переносить на нас, стає як би каналом, через який з хреста Христового переливається на нас «всякое даяние благо и всяк дар совершен»: говорить свт. Феофан Затворник. Поклоняючись Чесному Хресту Господньому, згадуються слова псалмоспівця Давида: Господь Помощник мой, и Спаситель мой: кого убоюся? Господь Защититель живота моего, жизни моей: кого устрашуся? Нам вже нема чого боятися, навпаки ми повинні хвалитися Хрестом Господа нашого Ісуса Христа: «Мне же да не будет хвалитися, токмо о кресте Господа нашего Иисуса Христа».

У чому ж полягає похвала хресту? У тому, що Христос заради мене прийняв зрак раба, і заради мене зазнав страждання, заради мене, колишнього раба, ворога і невдячного, полюбив мене так, що віддав Себе на смерть. Що може зрівнятися з цим? – говорить свт. Іоан Златоуст.

Тож здійснюючи поклоніння Хресту Господньому, будемо звертатись в молитві до Всемогутнього Творця, нехай дасть Він мир і благополуччя, нехай укріпить серця наші в вірі і любові. Амінь.